Національний гірничий університет — відповідність Часу
ЯК НАВЧИТИСЯ НА ПЕРЕКЛАДАЧА


Дуже часто панує думка, що навчитися перекладу або неможливо, або цим можуть займатися тільки люди, які мають хист до вивчення мов.
Проте реалії сьогодення показують, що навчитися перекладати можна - було б бажання.

x_f9b4705a.jpg

Існує декілька поширених міфів про працю перекладача:

 - перекладач володіє іноземними мовами і цього достатнью, щоб зробити якісний переклад.
Нажаль, це з галузі фантастики. По-перше, перекладач мусить не тільки добре володіти мовою оригіналу, але й мовою перекладу, щоб виразити думку та здійснити обмін інформацією. По-друге, одного володіння мовами не достатнью, бо інсує так званий галузевий переклад, у якому є своя власна термінологія та описи технічних процесів, і дуже часто без знання та уяви про ті чи інші явища робота перекладача зводиться нанівець.

- технічний перекладач має бути експертом тільки в одній галузі, щоб зробити адекватний переклад.
Це твердження має  сенс, але тільки до певного моменту. У сучасному світі знання швидко змінюються і виникають нові, суміжні галузі, які потребують перекладацької роботи. До того ж, не будемо забувати про зростаючу інтерактивність та мобільність перекладча. Наприклад, людина увесь час перекладала тексти про газову індустрію і, раптом, змінила роботу, де їй запропонували текст з іншої тематики, скажімо, історії морського флоту. Тому перекладачу необхідно бути ерудованою людиною і не замикатися тільки в своїй галузі, де він цар і бог.

- перекладач має бути самовпевниним у своїх знаннях.
Ще в античні часи Сократ висловив думку, яка є викликом до цього твреждення: "Я знаю, що я нічого не знаю". Так могла сказати про себе тільки мудра людина, якій властивий не тільки досвід життя, на який можна спертися, але й сумніви. Існує дві крайнощі у перекладацькій праці і обидві є сестрами невігластва. Перша - це самовпевненість у своїх знанннях. Дуже добре коли, є вагоме підгрунття, однак самі по собі без використання знання нічого не варті, бо коли вони обмежені однією чи двома галузями, або не оновлюються протягом певного часу, вони знецінюються і не відповідають вимогам сьогодення. І тому такий перекладач преречений на ганьбу. Друга крайнощ  полягає у страху та постійних сумнівах зробити полмилку, або дати неточний переклад. У пошуках рішення задачі перекладач може не звернути увагу на ідею, яка є єдиною вірною для виконання поточного завдання. перезавантажуючи себе купою варіантів він втрачає перл у купі гною. Тому самовпевненість та невпевненість - неможливі: повинная бути рівновага, за якої перекладач і знає, чого хоче, і постійно оновлює совї знання. Сумніві властиві будь-якій людині, і це природньо, бо іноді сумнів може бути поштовшом до правильного варіанту перкладу того чи іншого слова, від якого залежить ключовий зміст.

- на словник треба молитися, бо це - священна книга перекладача.
Досвідчений перекладач і професор Київського інституту міжнародних відносин Г. Мірам у своії книзі "Професія - перекладч" висловив дуже влучну думку, яка трощить цей міф на друзки: "Переклад розпочинається там, де закінчується словник". Це підтвреджується тим, що словники, навіть вузькогалузеві та укладені найвідомішими лексикографами, або словники он-лайн не можуть містити усіх реалій, і тому дуже часто, особливо на початку перекладацької кар'єри, фраза "а так подано у словнику" викликає у кращому разі посмішку. Але важливість словників ніхто не применшує, навпаки, під час вівчення мови та навчанню перекладу якісні словники необхідні, більш того, вони є невідємною складовою навчального процесу і роботи перекладача. Просто поглянути в словник та визначити галузеві значення слова та його можливі контекстуальні значення - це навіть не півсправи, а тільки її третина, і ось тут і підключаються фонові, галузеві та загальні знання, які мають допомогти при перекладі того чи іншого тектсу.

Тоді виникає питання: якщо усе, про що йшлося, має місце, тоді як навчитися на перекладача?

Відповідь на це питання проста: треба  опановувати іноземну мову і переклад у різних галузях з цієї мови одночасно, бо будь-який вид перекладу - це іднивідуальне мовне явище.

Звісно опанування іноземної мови необхідно - це перша і важлива складова навчання перекладача, і без неї нікуди не подітися. Але тут є пастка, у яку потрапляє більшість студентів. Вони або слідують вимогам програми, або, занадо упевнившись в своїх силах, зупиняються на першому етапі і вдають, що вже усе знають. 

Єдиний рецепт, який існує при опануванні будь-якою іноземною мовою, не тільки досягнути тих результатів, які пропонують навчальні програми, а й перевищити їх. Для цього треба не тільки виконувати навчальний план і навчитися здавати усе в окреслені терміни (а для перекладача дотримуватися термінів - це складова професійної етики), але дуже багато робити самостіно. До речі, чи знає студент, що від викладача залежить тільки десять відсотків його успішності, а девяносто - вже від самого студента? Пояснення цьому просте: іноземну мову за вас ніхто не опанує. Викладач мовою вже володіє, але й він намагається вдосконалювати свої знання і бути на сучасному рівні, а студент має не тільки досягти рівня свого викладача, але й перевершити його.

На першому плані, як не дивно, стає читання сучасної художньої літератури мовою оригіналу. По-перше, це сприяє більш швидкому запам'ятовуванню лексики і, по-друге, непомітно починаєшь ловити себе на тому, що все більше і більше розумієш, про що йдеться.

Але просто читання та перегляд фільмів без спілкування та спроб використовувати нову лексику  - це пасивний шлях вивчення мови і постає питання актуалізації отриманих знань. Звісно, спілкування в реальному житті з носієм мови зараз можливе, і добрий шанс вдосконалити мовленнєві навички - відвідувати дискуссійні клуби, які ведуть носії мови. Головне, що там можна не боятися зробити помилку і розпочати говорити.

Якщо таких клубів не має, то на допомогу приходять сучасні технології - соцмережі з режимом відеоконференцій. Зараз безкоштовний режим відеоконфренцій можливий завдяки чату Google Hangout, і трансляція може бути записана на каналі користувача на youtube.com. В подальшому можна користуватися цимим записами для самоаналізу з опанування іноземною мовою.

Але питання навчанню перекладу залишається відкритим. Мовою можна оволодіти, але який секрет успіху для перекладача-початківця?

Перекладом можна займатися вже під час читання художньої літератури, але треба звернути увагу на момент, який дуже часто випадає з поля зору перекладача-початківця. Це момент порівняння. Як перекладачу вдалось розкирити ті чи інші образи, які мовні засоби він використовує, для чого він перекладає так чи інакше. Але треба не тільки віміти порівнювати соторнні перклади і оригінали, але й покарщувати власні версії, бо на початку, зрозуміло, почтаківець буде зустрічати різні труднощі лексичного та граматичного характеру. Інакша риса деяких існуючих перекладів у тому, що вони дуже вільно інтерпритують оригінальний текст, а ми маємо розуміти, що треба навчитися передавати і невикривлену інформацію.

Другим етапом навчання перекладу - і це аксиома - перекладач мустить постійно оновлювати фонові і галузеві занння стосовно країни, мова якої вивчається (історичні, політичні, та загальнокультурні відомості) так і знання з тих галузей знань, з якими він працює. Але для початківця важливо не оновлювати, а накопичувати подібні знання, бо без них переклади, навіть пробні, будуть неадекватими і помилковими.

Якщо з відомостями про країну біль-менш все зрозуміло (довідники, читання книг, перегляд фільмів), то з галузевими знаннями може виникнути проблема. Бо у більшості вищів читається тільки загальний курс перекладу, а перекладу технічному вчать ті ж філологи, які теж не мають вузьких галузевих знань.

Тому цю проблему вирішено в Національному гірничому університеті. В навчальні плани перекладачів-бакалаірів включено дисципліни з технічних галузей (хімія, фізика, основи гірничої та інженерної спарви), які читають українською мовою ведучі фахівці профільних технічних кафедр з метою не тільки сформувати у студентів-перекладачів певні фонові технічні знання, але й зробити доступними для їх розуміння специфіку технічних процесів, без розуміння якої якісний переклад неможнивий. І якщо студент, який обрав своїм фахов не звичайний, а технічний переклад, він буде зацікавлений у тому, щоб напрацювати і первний обсяг термінологічного апарату рідною мовою (згадайте міф про словники) і зрозуміє, що і як відбувається. А на третій рік навчання викладачі кафедри пееркладу ведуть у студентів не тільки загальні практичні курси перекладу, а ще й перекладу у різних галузях науки і техніки, саме тому студент, який обирає свою спеціалізацію може обрати галузі відповідно до свого рівня теоретичної підготовки.

Подібно опануванню іноземною мовою, формування професійних компетенцій перекладача потребує практики і дуже великого обсягу самостійної роботи, а це означає, що самодисципліна є не менш важливою якістю. І тут на допомогу приходить участь у волонтерських програмах, де потрібні знавці іноземних мов. Звісно, це проходить на безкоштовній основі, але можна придбати те, що потім стане у великій пригоді - досвід. Під час перших спроб доведеться  привчитися до думки, що до будь якого перекладу необхідно готуватися. Це означає не тільки кількоразове прочитання тексту од початку і до кінця, але й робота з проблемними словами і незнайомими термінами, і що важливо - треба не соромитися, а прямо питати про невідому значення того чи іншого слова, або цікавитися технічними процесами. Але коли початківець вперше виходить на усний переклад, зокрема вивчення термінів та ключових фраз він має подолати свого найлютішого ворога - свій власний страх та свою власну неупевненість. Бо саме вони на початку будуть заважати та зв'язувати язики, навіть якщо у вас є бажання перекладати. 

Самостійна робота та завдання взяти більше, ніж вам можуть фізично дати викладачі, - це основна задача перекладача-початківця. Тому треба намагатися робити не тільки усні, а й письмові переклади. Тут теж можуть бути свої пастки. Наприклад, треба перекласти англійською свідоцтво про нарождення. Це дуже важливий документ і кожне слово має бути на своєму місці. Перекладач-початківець консультується зі словниками і, нарешті, переклад готовий. Але він неадекватний. Таку помилку роблять або початківці, або дуже самовпевнені фахівці: на самому почтаку праці треба було знайти мовні кліше, так-так, саме кліше, усталені вирази, які віже існують у подібних документах в різних англомовних і не тільки країнах. І саме готові фрази мали б бути використані, бо так прийнято не у нас, а там. Перекладач мусить зрозуміти, що перекладаючи тексти на іноземною мовою, требе дотримуватися тих принципів та стандартів документації, які існують не в Україні, а в ІНШИХ країнах, і тут словник мало чим може допомогти. Треба звертатися до Інтернету і шукати відповідні шаблони з готовіми кліше. І це стосується інструкцій, технічної та юридичної документації, патентів та технічних спеціфікацій.

Ще один шлях до успіху - старайтеся знайти людину, яка може і  не володіти іноземними мовами взагалі, але може бути незамінним технічним консультантом, з допомогою якого перекладач може внести відповідні уточнення та виправити можливі помилки, які модуть бути зумовлені нелінгвістичними факторами.

Професія перекладача - це удосконалення володіння мовою та своєї майстерності протягом усього життя. І якщо людина обирає бути перекладачем, вона має усвідомити, що це - постійний пошук, дуже велика постійна  самостійна робота і відповідальність і насамперед - кожного разу - робота над собою. 

Матеріал підготував Щуров О.В., асистент кафедри перекладу
© 2006-2017 НГУ Інформація про сайт