Національний ТУ «Дніпровська політехніка» — відповідність Часу

АНОТАЦІЇ ЗМІСТУ ДИСЦИПЛІН НОРМАТИВНОЇ ЧАСТИНИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРА

Цінністні компетенції фахівця

Розуміння компетенцій та їх складових. Співвідносити тверді та м'які навички з особистими можливостями та можливостями соціуму. Поняття самоосвіти проятгом життя. Засоби покращення існуючих та набуття нових навичок і компетенцій.

Наприкінці курсу студент повинен знати:

- види компетенцій фахівця;

- розуміти що є міжкомпетентностним підходом;

- знати, як співідностити тверді та м'які навички;

- планувати власний час для досягнення найкращих результатів;

- шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки та техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами

- форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок;

- умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- розуміти і об’єктивно оцінювати свої компетенції, тверді та м'які навички;

- володіти методологією і методами планування часу;

- використовувати діалог як засіб вирішення соціальних і галузевих проблем досягнення консенсусу.


Цивілізаційні процеси в українському суспільстві

Поняття про цивілізацію, етапи її становлення. Етапи становлення українського суспільства. Соціальні спільності, відносини, процеси, інститути, функції суспільства. Соціальна структура суспільства: соціально-класові, етнічні, соціально-культурологічні й соціально-професійні групи. Соціальні відносини і соціальна політика, проблеми соціальної справедливості. Методологія і методика цивілізаційних досліджень.

Наприкінці курсу студент повинен знати:

· основи загальної науки про розвитиок цивілізації українскьокого суспільства, її предмет, структуру, головні поняття, закони та функції;

· загальний зміст соціальних та цивілізайійних теорій;

· питання методології, методики та технології  досліджень українскього суспільства проятгом історії та на сучасному етапі;

· шляхи реалізації результатів досліджень та соціальних технологій у практичній діяльності.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

· аналізувати специфіку соціальних та соціально-цивілізаційних явищ та процесів у суспільстві, трудовому колективі, сім’ї;

· використовувати на практиці результати емпіричних досліджень.

Основи інженерних знань

Викладаються основи інженерних знань, розглядається зміст понять і термінів загальнотехнічної та енжинерної тематики, інженерні проблеми і їх взаємозв’язок з пееркладацькими реаліями.

Розглядаються державні стандарти, прийняті Верховною Радою України, та відмінності між ДСТУ.


Українська мова

Основне завдання цього курсу – підвищення загального мовного рівня студентів. Вивчення української мови спрямоване на засвоєння різних видів мовленнєвої діяльності, як письмової так і усної в межах літературної норми. Головне завдання полягає в забезпеченні вільного володіння мовою студентами. У курсі „Сучасна українська літературна мова” вивчається фонетична система мови, творення слів та словосполучень, правила написання слів, побудова словосполучень та речень, а також правила вживання розділових знаків.

Наприкінці курсу студент повинен знати:

- фонетичні особливості української мови та правила написання слів, словосполучень, речень.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- користуватися практично нормами сучасної української літературної мови в писемному та усному мовленні;

- робити лінгвостилістичний та перекладознавчий аналіз наукових і художніх текстів з урахуванням відомостей, отриманих у теоретичному курсі.

Правознавство

Курс має на меті формування високого рівня правосвідомості та правової культури. Вивчаються основні галузі права: конституційне, трудове, цивільне, екологічне, податкове, соціальне, підприємницьке, житлове, сімейне, адміністративне, кримінальне, процесуальне. Історія виникнення держави і права. Чинна система правоохоронних органів.

Наприкінці курсу студент повинен знати:

· історію виникнення держави та права;

· поняття правотворчості, правореалізації, законності та правопорядку;

· поняття правомірної та протиправної поведінки;

· поняття юридичної відповідальності;

· основні галузі права.

Наприкінці курсу студент повинен уміти:

· давати правовий аналіз конкретних суспільних відносин;

· готувати та складати правову документацію;

· вільно орієнтуватися у питаннях правового характеру обраної професії.


Цивільна безпека

Розглядаються основні поняття і визначення, пов’язані з навколишнім середовищем та цивільною безпеккою. Характеристика середовища вцілому, зокрема побутового та виробничого. Основні фактори середовища, небезпечні природні явища, їх причини, закономірності прояву та заходи захисту. Медико-біологічні основи захисту життєдіяльності людини. Питання створення безпечних умов праці та життєздатності людей. Дії в умовах надзвичайних ситуацій по захисту людей і ліквідації наслідків можливих стихійних лих, аварій, катастроф.


Лексіко-граматичні основи німецької мови


У курсі розглядаються граматичні основи літературної німецької мови. Основна увага приділяється таким аспектам, як фонетика, граматика, лексика та таким видам мовленнєвої діяльності, як читання, письмо та переклад.. Головне завдання полягає в тому, щоб забезпечити вільне володіння студентами мовою та можливістю робити нею повноцінні переклади.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- здійснювати правильний морфосинтаксичний аналіз речень під час науково-технічного перекладу;

- аналізувати способи перекладу різних граматичних форм і конструкцій у контексті речення;

- спиратися на принцип розгляду способів перекладу на загальнонауковому та загально технічному лексичному матеріалі у перекладацькій діяльності.

Основи інформатики та прикладної лінгвістики

Мета навчальної дисципліни: сформувати  у майбутніх бакалаврів знання і навички з використання програмного забезпечення типу CAT-tools (Сomputer Assisted Translation) та QA (Qality Assurance) - програм формальної перевірки контролю якості перекладу на доредагувальному етапі.

Сформувати знання про мову як систему знаків, лексикографиіні принципи кодифікації слів та управління термінологією.

Завдання навчальної дисципліни:

ознайомлення з програмним забезпеченням типу CAT-tools (Сomputer Assisted Translation) та QA (Qality Assurance) - програм формальної перевірки контролю якості перекладу;

засвоєння теоретичних і праткичних знань з використання спеціалізованого програмного забезпечення у комп'ютерному перекладі.

Предмет навчальної дисципліни: спеціалізоване ПО CAT та QA (SDL Trados Studio-2014, MemoQ, Xbench)

Зміст навчальної дисципліни:

Інтерфейс та функціонал SDL Trados Studio-2014 і вище

Інтерфейс та функціонал Multiterm-2014 і вище

Інтерфейс та функціонал MemoQ

Імпорт та експорт данних з Translation Memory

Управління терминобазами

Інтерфейс та функціонал Xbench

Історія зарубіжної літератури

Курс історії зарубіжної літератури має на меті познайомити студентів із історичним розвитком світового літературного процесу, з особливостями літературних епох, їх духовними цінностями, із кращими надбаннями кожної з літературно-художніх епох – античністю, середніми віками, Відродженням, бароко і класицизмом, просвітництвом і романтизмом, літературою ХІХ та ХХ ст. у всьому розмаїтті літературних жанрів та стилів.

Протягом вивчення курсу студент повинен навчитися аналізувати явища художньої літератури, усвідомлювати природу різних жанрів літературної творчості, усвідомлювати спільне і своєрідне в змінах культурних традицій та літературних стилів.

Студент повинен вільно володіти прийомами елементарного аналізу літературного тексту.

Латинська мова

Вивчення латинської мови спрямоване на засвоєння письмової та наукової норми. Основна увага приділяється таким аспектам, як фонетика, граматика, лексика та таким видам мовленнєвої діяльності, як читання, письмо та переклад.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- читати, перекладати та реферувати оригінальні прозові та поетичні тексти;

- перекладати тексти історичного юридичного, біологічного, медичного та загального напрямів;

- використовувати здобуті знання у філологічних (літературознавчих та мовознавчих) дослідженнях;

- розбиратися в науковій термінології латинського походження.

Практичний курс основної іноземної (англійської мови)

Зміст та структура курсу відповідають рекомендаціям Ради Європи та орієнтовані на Кембріджські тексти. Основна увага приділяється використанню автентичних американських, британських науково-технічних та художніх текстів.

Використовуються комбінаторні таблиці для засвоєння сполучуванності лексики, систематичне введення та опрацювання ідіоматичних зворотів і фразових дієслів, порівняльні таблиці українських та англомовних реалій.

Курс має на меті розвиток перекладацьких навичок та умінь (на компресію тексту, засвоєння системи перекладацького скоропису, розвиток умінь роботи зі словниками).

Сучасна система тренувальних вправ ґрунтується на новітніх досягненнях філології й методики навчання іноземних мов та передбачає паралельний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності.

Спеціальні вправи, що подано на розвиток перекладацьких навичок та вмінь, сприяють ранньому формуванню фахової компетенції.

Особлива увага приділена застосуванню інноваційних методів, а також принципів індивідуалізованого та диференційованого навчання англійській мові. Використовується метод кейсів, проектів, що розвивають креативне мислення студентів-перекладачів.

Наприкінці курсу студент повинен знати:

- основи практичної та теоретичної фонетики англійської мови;

- основи теоретичної та практичної граматики англійської мови;

- основи лексикології та стилістики англійської мови;

- основи країнознавства та міжкультурної комунікації;

- типові труднощі (лексико-граматичні та стилістичні) під час науково-технічного перекладу;

- особливості реалізації лінгвостилістичного та перекладознавчого аналізу мовних явищ.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- вільно і правильно спілкуватися англійською мовою (із дотриманням фонетичних, лексико-синтаксичних, граматичних норм) в різних ситуаціях, а також в ситуаціях професійного спілкування;

- здійснювати лінгвостилістичний та перекладознавчий аналіз наукових, технічних і художніх текстів з урахуванням відомостей, отриманих в практичних і теоретичних курсах.

Основи теорії мовної комунікації

Цей лекційно-семінарський курс входить до циклу фундаментальних дисциплін з іноземної філології, читається після курсу основ мовознавства, є його логічним продовженням і розвитком і має на меті формування у студентів системи сучасних прагмалінгвістичних знань про структуру, закономірності та найважливіші аспекти мовної (в тому числі міжкультурної) комунікації, вмінь використовувати набуті знання у практиці іншомовного спілкування, перекладу і у науковому аналізі мовленнєвої взаємодії. Теоретичний курс складається з 8 тем: „Структура теорії мовної комунікації та понятійний апарат”, „Одиниці мовленнєвої комунікації ”, „Принципи і закономірності діалогічної взаємодії”, „Універсальні і етноспецифічні аспекти мовного спілкування та бар’єри міжкультурної комунікації”, „Перлокутивний і аллокутивний аспекти мовної діяльності”, „Комунікативні хиби і невдачі”, „Мовне спілкування у європейській культурі”, „Продукування і сприйняття мовлення у спілкуванні”. Семінарський курс складається з 8 тем, половина яких розширює і закріплює лекційний матеріал, а друга половина присвячена вивченню і обговоренню найновішої наукової літератури з теорії мовного спілкування, лінгвопрагматики і риторики.

Вступ до перекладознавства

Курс знайомить з предметом перекладознавства як міждисциплінарної галузі знань та його основними розділами. Виділяються істотні риси перекладу як виду комунікативної діяльності у різних її типах. Розглядаються історичні особливості перекладацького процесу та прийомів перекладу, суперництво двох основних тенденцій перекладання: якісного, близького відтворення оригіналу та його вільної інтерпретації. Здійснюється аналіз здобутків різних шкіл перекладу. Аналізуються принципи та методи української школи перекладу у їх історичній динаміці. Подаються ключові поняття загальної та часткової теорії перекладу, історії, критики та редагування перекладів. Розкривається зв’язок перекладознавства з суміжними науками. Вивчаються праці видатних вітчизняних та зарубіжних перекладознавців.

Порівняльна лексикологія англійської та української мови

Предмет порівняльної лексикології та її значення для теорії і практики. Внесок українських вчених у розбудову лексикології іноземних мов та української мови.

Порівнюються: Лексикологія та лексикографія. Типи одномовних, двомовних та багатомовних словників. Лексика як система. Шляхи збагачення словникового складу. Семантичний розвиток слова. Словотворення. Словоскладання. Конверсія. Телескопія. Апокопа і афереза. Скорочення. Фразотворення. Запозичення. Кальки. Семантична та стилістична диференціація інтернаціональних слів. Формально семантична структура словника. Польова структура лексики різних мов.

Порівняльна граматика англійської та української мови

Курс охоплює найважливіші розділи порівняльної граматики англійської та української мов: порівняльну морфологію та порівняльний синтаксис.

Аналіз конкретних прикладів наукового, технічного, художнього та побутового дискурсу допомагає розвити граматичну компетенцію, а практичні завдання сприяють глибшому засвоєнню теоретичного матеріалу.

Курс знайомить із граматичними труднощами науково-технічного перекладу підмета, присудку, додатка, обставин, означень та синтаксичних конструкцій.

Практичні завдання на відповідні труднощі перекладу у порівнюваних мовах сприяють глибокому засвоєнню як теоретичного, так і практичного матеріалу.

Порівнюються: морфологія: морфологія та її явища; мова та мовлення; мовні рівні науково-технічного перекладу та їх одиниці; іменник: класи іменників; категорія числа; категорія відмінків; дієслово: загальні характеристики; семантична класифікація; категорія часу; категорія залогу; синтаксис: синтаксичні одиниці, синтаксис як частина граматики; основні синтаксичні явища, позиції; синтаксичні процеси; синтагматичні відносини; речення.

Історія англійської мови

Курс історії англійської мови передбачає попереднє засвоєння курсів вступу до загального мовознавствата лінгвокраїнознавства. Зміст курсу тісно пов’язаний із такими фаховими дисциплінами, як теоретична та практична фонетика, граматика, лексикологія та стилістика англійської мови. Розглядаються основні етапи розвитку та становлення сучасної англійської мови, особливості фонології і фонетичних процесів на всіх етапах її розвитку, граматична структура мови – від давнини до її сучасного стану, виникнення та відмирання граматичних категорій, процес еволюції лексичної системи мови, стилістичне розшарування лексики та закономірності змін синтаксичної структури словосполучення та речення. Одночасно звертається увага на виділення територіальних варіантів мови і функціонування у них архаїчних елементів. Практичні заняття мають на меті закріплення теоретичного матеріалу.

Практика перекладу з основної іноземної (англійської) мови

Курс практики перекладу є основним навчальним предметом у системі професійної підготовки перекладачів. Він має на меті підготувати спеціалістів, що володіють знаннями, вміннями та навичками в галузі письмового і усного перекладу з іноземної мови на рідну і з рідної мови на іноземну. Відпрацьовуються основні різновиди перекладу як виду комунікативної діяльності: послідовний та синхронний усний переклад, письмовий переклад текстів різноманітної тематики (наукові, технічні, художні, ділові та спеціально-професійні). Розвиваються знання, навички та вміння роботи перекладача в різних аспектах.

Наприкінці терміну навчання студент повинен вміти:

- самостійно перекладати письмово з іноземної мови на рідну із швидкістю 1000 друкованих знаків за академічну годину;

- перекладати письмово з рідної мови на іноземну із швидкістю 800 друкованих знаків за академічну годину;

- усно перекладати бесіду та/або виступ;

- користуватися словниками та довідковою літературою.

Практика перекладу з другої іноземної (німецької) мови

Курс практики перекладу є важливим навчальним предметом в системі професійної підготовки перекладачів. Він має на меті підготувати спеціалістів, що володіють знаннями, вміннями та навичками в галузі письмового і усного перекладу з іноземної мови на рідну і з рідної мови на іноземну. Відпрацьовуються основні різновиди перекладу як виду комунікативної діяльності: послідовний та синхронний усний переклад, письмовий переклад текстів різноманітної тематики (наукові, технічні, художні, ділові та спеціально-професійні). Розвиваються знання, навички та вміння роботи перекладача в різних аспектах.

Наприкінці терміну навчання студент повинен вміти:

- самостійно перекладати письмово з іноземної мови на рідну із швидкістю 1000 друкованих знаків за академічну годину;

- перекладати письмово з рідної мови на іноземну із швидкістю 800 друкованих знаків за академічну годину;

- усно перекладати бесіду;

- користуватися словниками та довідковою літературою.

Порівняльна стилістика англійської та української мови

Стилістичний аналіз як перший етап перекладу вихідного тексту (виявлення домінанти тексту). Стилістична характеристика тексту як цілого та її відтворення при перекладі. Засоби передавання в обох мовах відтінків стилістичного значення мовних одиниць та тексту вцілому. Експресивна конкретизація при перекладі. Передача стилістичних засобів: повторів, паралелізмів, метафор, метонімій, гри слів тощо. Розкриття алюзій та прихованих цитат. Передача композиційних особливостей оригіналу.

Порівнюються: фонетична і графічна стилістика, функціональна стилістика, стилістична лексикологія, стилістичне розшарування словника, стилістична граматика, стилістична семасіологія, літературний дискурс, стилістичні ресурси фразеології, морфології, синтаксису обох мов.

Лінгвокраїнознавство країн першої іноземної мови

Даний теоретичний курс входить до циклу фундаментальних дисциплін з іноземної філології, логічно пов’язаний з курсами основ мовознавства, основ теорії мовної комунікації, історії і лексикології іноземної мови, теорії перекладу, практики мовлення і перекладу. Він має на меті формування у студентів системи сучасних лінгвокультурологічних знань, переважно про специфіку мовних картин світу і відповідних особливостей мовної поведінки носіїв іноземних мов та вмінь застосування набутих знань в удосконаленні практики іншомовного спілкування, перекладу та в адекватному лінгвокультурологічному аналізі іноземної мови і мовлення.

Курс складається з трьох розділів: Розділ І „Основні поняття лінгвокраїнознавства”. Розділ ІІ „Синхронічне лінгвокраїнознавство”. У розділі І містяться, зокрема такі теми, як „Мовна картина світу”, „Культурокумулятивна функція мови”, „Особливості виражальних засобів національних мов”, „Фонові знання та їх мовні репрезентанти” та ін. Розділ ІІ містить теми „Прогрес суспільства та його відбиття у мові”, „Лінгвокультурні чинники у міжкультурному спілкуванні”, „Інтернаціоналізація лексики у європейських мовах” та ін. Розділ ІІІ складається з трьох тем: „Культурно-історична мінливість мови і мовлення”, „Історія країн у етноспецифічній історичній лексиці” та „Вертикальний контекст як історико-філологічний аспект тексту”.

Методика викладання іноземної мови

Розглядаються головні проблеми навчання іншомовній комунікації на основі комунікативної методики. Аналізуються загальнотеоретичні проблеми комунікативного навчання; проблеми навчання видам та аспектам іншомовної мовленнєвої діяльності за умови білінгвізму та багатомовності. Висвітлюються питання технологій навчання іноземним мовам та перекладу. Співставляються труднощі навчання нерідним мовам та навчання науково-технічному перекладу.

Висвітлюється методологічна база методики викладання іноземних мов; базові категорії методики викладання іноземних мов; методи дослідження; зв’язок методики з іншими науками; принципи викладання іноземної мови; засоби та організація навчання іноземної мови; основні етапи розвитку методики викладання іноземної мови; навчання видам мовленнєвої діяльності; навчання аспектам мовленнєвої діяльності.

Наприкінці курсу студент повинен знати:

- загальні питання комунікативного навчання іншомовній комунікації за умови багатомовності;

- методики формування англомовної компетенції;

- специфіку іншомовної комунікації як діяльності;

- рівні професійно-методичної компетенції;

- принципи та стратегії навчання іншомовній комунікації;

- особливості навчання видам мовленнєвої діяльності, аспектам мови;

- технології комунікативного навчання іншомовній комунікації за умови багатомовності;

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- аналізувати урок інземної мови у середньому та вищому навчальному (технічному) закладі;

- грамотно, з дотриманням методичних, психологічних та соціальних вимог, планувати та провести урок іноземної мови.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Предмет лексикології та її значення для теорії і практики. Внесок українських вчених у розбудову лексикології української мови. Лексикологія та лексикографія. Типи одномовних, двомовних та багатомовних словників. Лексика як система. Шляхи збагачення словникового складу. Семантичний розвиток слова. Словотворення. Словоскладання. Конверсія. Телескопія. Апокопа і афереза. Скорочення. Фразотворення. Запозичення. Кальки. Семантична та стилістична диференціація інтернаціональних слів. Формально семантична структура словника. Польова структура лексики різних мов.

Науково -технічний переклад

Курс основ науково-технічного перекладу є важливим навчальним предметом в системі професійної підготовки перекладачів. Він має на меті ознайомити студентів з теорією та принципами науково-технічного перекладу, навчити методам аналізу та синтезу при науково-технічному перекладі, розвинути навички їх використання у професійній діяльності. У курсі розглядаються такі питання: природа терміну та термінології, термінологія та номенклатура, слово і контекст, семантичні неологізми науково-термінологічної лексики, подача і пояснення термінів у термінологічних словниках, технічна термінологія, наукова термінологія, стандарт терміну тощо.

Граматичні проблеми перекладу

У курсі розглядаються граматичні проблеми науково-технічного перекладу. Основна увага приділяється аналізу засобів перекладу присудка, підмета, додатка, детермінантів речення, обставин, означень. Аналізуються труднощі перекладу значень синтаксичних конструкцій, а також морфологічні труднощі.

Наприкінці курсу студент повинен знати:

- способи перекладу підмета;

- способи перекладу присудка;

- способи перекладу додатка;

- способи перекладу обставин;

- способи перекладу означення;

- способи перекладу синтаксичних конструкцій.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- здійснювати правильний морфосинтаксичний аналіз речень під час науково-технічного перекладу;

- аналізувати способи перекладу різних граматичних форм і конструкцій у контексті речення;

- спиратися на принцип розгляду способів перекладу на загальнонауковому та загально технічному лексичному матеріалі у перекладацькій діяльності.

Переклад ділового мовлення

Курс є важливим навчальним предметом в системі професійної підготовки перекладачів. Він має на меті підготувати спеціалістів, що володіють знаннями, вміннями та навичками в галузі письмового і усного перекладу ділового мовлення з іноземної мови на рідну і з рідної мови на іноземну. Відпрацьовуються основні різновиди перекладу як виду комунікативної діяльності: послідовний та синхронний усний переклад, письмовий переклад текстів ділової тематики. В цьому курсі вивчається ділова лексика, синтаксичні структури ділового мовлення, стійкі словосполучення, мова ділових паперів та зразки ділової документації іноземною мовою, основні правила орфографії і пунктуації. Розвиваються знання, навички та вміння роботи перекладача в різних її аспектах.

Психолінгвістика

У запропонованому курсі наведені основні проблеми психолінгвістики. Аналізуються загальні питання теорії мовної діяльності, наводяться класифікації мовних механізмів, що формують мовленнєву діяльність за умови білінгвізму, трилінгвізму та багатомовності; значна увага приділяється розгляду вітчизняних та закордонних підходів до проблеми лексикона, ментального лексикона, проблемам породження та продукування іншомовної вербальної діяльності, а також стратегій опанування нерідною мовою. Розглянуто перспективи досліджень з урахуванням міждисциплінарних підходів до проблеми моделювання процесів розуміння іноземної мови.

6. АНОТАЦІЇ ЗМІСТУ ДИСЦИПЛІН ВИБІРКОВОЇ ЧАСТИНИ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ


Основи міжкультурної комунікації


Мета: проаналізувати схожості та відмінності в психології індивідів, які належать до різних культурних та етнічних груп; зв’язки психологічних відмінностей з соціокультурними, екологічними та біологічними особливостями людини,  сформувати у майбутніх фахівців необхідний рівень знань та практичних навиків крос-культурної комунікації в міжособистісному та діловому контексті. 

ЗАДАЧІ: 

в результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

класичні дослідження в крос-культурної психології, її основні поняття, категорії та робочі терміни;

особливості просторового та часового аспектів міжнаціонального спілкування;

різні теорії міжкультурної комунікації та знати основні етапи розвитку крос-культурної психології та методологію її прикладних досліджень;


підготовлений фахівець повинен вміти:

відрізняти поняття “об’єктної” та “суб’єктної” культури;

розуміти специфіку взаємовідносин між мовою, культурою та спілкуванням; 

проаналізувати та вмити критично застосовувати базові принципи між культурної комунікації;

подолати найважніші труднощі міжкультурної взаємодії , встановити причини крос-культурних конфліктів та розробляти стратегію подолання перешкод та застосовувати її в практиці ділового міжнаціонального спілкування



Практичний курс другої іноземної (НІМЕЦЬКОЇ) мови

Вивчення другої іноземної мови спрямоване на засвоєння різних видів мовленнєвої діяльності, як письмової, так і усної в рамках літературної норми. Основна увага приділяється комунікативному, ситуативному і текстуальному підходам. Головне завдання полягає в тому, щоб забезпечити вільне володіння студентами мовою та можливістю робити нею повноцінні переклади.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- вільно і правильно спілкуватися іноземною мовою (з дотриманням всіх фонетичних, лексико-синтаксичних, граматичних норм) в різних ситуаціях, головним чином, в ситуаціях професійного спілкування;

- здійснювати лінгвостилістичний та перекладознавчий аналіз наукових і художніх текстів з урахуванням відомостей, отриманих у практичних та теоретичних курсах.

Практичний курс третьої іноземної (іспанської) мови

Практичний курс третьої іноземної (французької) мови є навчальною дисципліною в системі професійної підготовки науково-технічних перекладачів.

Головним завданням курсу є засвоєння різних видів мовленнєвої діяльності, як письмової, так і усної, в рамках літературної норми.

Завданням курсу є вивчення лексичних та граматичних структур. Курс також покликаний сформувати вміння та навички усного та писемного мовлення й навчити використовувати набуті знання. Основна увага приділяється комунікативному, ситуативному і текстуальному підходам.

Наприкінці терміну навчання студенти повинні знати:

- основні правила вимови та граматики французької мови;

- необхідний для спілкування словниковий запас;

- культурологічні особливості спілкування на побутовому та діловому рівнях.

Наприкінці терміну навчання студенти повинні вміти:

- розуміти тексти загальноосвітнього та науково-технічного змісту;

- вільно і правильно спілкуватися французькою мовою (з дотриманням всіх фонетичних, лексико-синтаксичних, граматичних норм) в різних ситуаціях, головним чином, в ситуаціях професійного спілкування;

- використовувати набутий розмовний та письмовий мінімум науково- технічної та ділової лексики.


2. ЦИКЛ ПІДГОТОВКИ ЗА ВИБОРОМ СТУДЕНТА


Переклад у галузі економіки, менеджменту і права

Курс є важливим навчальним предметом в системі професійної підготовки перекладачів. Він має на меті підготувати спеціалістів, що володіють знаннями, вміннями та навичками письмового і усного перекладу у галузі економіки, менеджменту та права з іноземної мови на рідну і з рідної мови на іноземну. Відпрацьовуються основні різновиди перекладу як виду комунікативної діяльності: послідовний та синхронний усний переклад, письмовий переклад текстів ділової тематики. Розвиваються знання, навички та вміння роботи перекладача в різних її аспектах.


Переклад у галузі комп'ютерної техніки

Курс є важливим навчальним предметом в системі професійної підготовки перекладачів. Він має на меті підготувати спеціалістів, що володіють знаннями, вміннями та навичками письмового і усного перекладу у галузі комп'ютерної техніки на рідну і з рідної мови на іноземну. Відпрацьовуються основні різновиди перекладу як виду комунікативної діяльності: послідовний та синхронний усний переклад, письмовий переклад текстів даної тематики. Розвиваються знання, навички та вміння роботи перекладача в різних її аспектах.

Практичний курс четвертої іноземної (французької) мови

Головна мета курсу – формування перекладацьких навичок та умінь, що сприяють ранньому формуванню фахової компетенції у галузі науково-технічного перекладу під час вивчення четвертої іноземної (іспанської) мови.

Зміст та структура курсу відповідають рекомендаціям Ради Європи. Застосовуються автентичні наукові та технічні тексти, комбінаторні таблиці для засвоєння сполучуванності лексики, систематичне введення та опрацювання ідіоматичних зворотів і фразових дієслів, елементи проблемного навчання порівняльні таблиці іспано-українських, англійських та німецьких реалій. Запропонована сучасна система вправ для надбання навчальних навичок усного перекладу з іспанської мови та на іспанську.

Особлива увага приділена застосуванню інноваційних методів, а також принципів індивідуального та диференційованого навчання за умови багатомовності.

Здійснена спроба використання ситуативної методики, а також проектів, що розвивають креативне мислення студентів-перекладачів.


Лінгвокраїнознавство країн другої іноземної мови

Даний теоретичний курс входить до циклу фундаментальних дисциплін з іноземної філології, логічно пов’язаний з курсами основ мовознавства, основ теорії мовної комунікації, історії і лексикології іноземної мови, теорії перекладу, практики мовлення і перекладу. Він має на меті формування у студентів системи сучасних лінгвокультурологічних знань, переважно про специфіку мовних картин світу і відповідних особливостей мовної поведінки носіїв іноземних мов, які вивчаються студентами, та вмінь застосування набутих знань в удосконаленні практики іншомовного спілкування, перекладу та в адекватному лінгвокультурологічному аналізі іноземної мови і мовлення.

Курс складається з трьох розділів: Розділ І „Основні поняття лінгвокраїнознавства”. Розділ ІІ „Синхронічне лінгвокраїнознавство”. У розділі І містяться, зокрема такі теми, як „Мовна картина світу”, „Культурокумулятивна функція мови”, „Особливості виражальних засобів національних мов”, „Фонові знання та їх мовні репрезентанти” та ін. Розділ ІІ містить теми „Прогрес суспільства та його відбиття у мові”, „Лінгвокультурні чинники у міжкультурному спілкуванні”, „Інтернаціоналізація лексики у європейських мовах” та ін. Розділ ІІІ складається з трьох тем: „Культурно-історична мінливість мови і мовлення”, „Історія країн у етноспецифічній історичній лексиці” та „Вертикальний контекст як історико-філологічний аспект тексту”.


Англійське документування: мова та стиль

Мета навчальної дисципліни – навчити студентів укладанню автентичної науково-дослідницької документації англійською мовою згідно стандартів, прийнятих в англомовних країнах, принципам оформлення цієї документації англійською мовою згідно вимог її відповідних видів, сформувати відповідні вміння і навички та навчити користуванню науковим стилем англійської мови.

Предмет навчальної дисциплінинауково-дослідницька документація та її стандарти, які існують в англомовних країнах .

Наприкінці курсу студент повинензнати:

- загальноприйняті сучасні норми та стандарти оформлення науково-технічної документації, які існують в англомовних країнах;

- методики укладання та перекладу науково-технічної документації;

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- вільно володіти та адекватно передавати у перекладі термінологічні, структурні та змістовні особливості науково-технічної документації;

- долати лексико-граматичні та стилістичні труднощі при оформленні та перекладі науково-технічної документації;

- зробити власне мікродослідження з актуальної наукової проблеми та правильно оформити наукову документацію до свого дослідження.


Основи та термінологія у галузі гірництва

Дисципліна має на меті дати майбутнім перекладачам уявлення про гірничу справу, охоплює загальні питання та терміни гірництва, знайомить студентів з базовими принципами та технологіями розвідки та розробки родовищ, видобування та збагачення корисних копалин. Під час викладання курсу також розглядаються загальні питання охорони праці та навколишнього середовища. Формування загальних компетентностей щодо предмету Основи термінології у галузі гірництва необхідно для опанування професійних завдань (компетенцій) бакалавра, пов’язаних з усвідомленням загальних положень гірничої справи та використанням набутих знань в практиці перекладу


Переклад у галузі гірництва

Підготовку перекладачів з цієї дісципліни здійснює кафедра перекладу, бузуючись на засадах дисципліни Основи та термінологія у галузі гірництва. Студент має вміти:

- перекладати тексти у визначеній галузі;

- застосовувати галузеві знання під час виконання письмового та усного перекладу;

- вміти редагувати переклади тексти у визначеній галузі як українською так і англійською маовою.

Формування загальних компетенцій бакалавра з цієї дисципліни потребує урахування міжпредметних зв'язків, без яких неможливе якісне виконання галузевого перекладу.


Переклад у галузі електроенергетики

У курсі розглядаються основи електроенергетики – понятійний апарат, джерела виробництва енергії, співвідношення текстової та фактичної інформації. Основна увага приділяється таким аспектам, як фонетика, граматика, лексика та таким видам мовленнєвої діяльності, як письмовий  та усний переклад. Також окрему увагу приділено фоновим знанням у галузі, без яких адекватний переклад неможливий. Головне завдання полягає в тому, щоб забезпечити вільне володіння студентами мовою та можливістю робити нею повноцінні переклади.

Наприкінці курсу студент повинен вміти:

- здійснювати правильний аналіз текстів під час науково-технічного перекладу;

- спіівідносити реальні фізичні процеси з інформацією, що надається в тексті для подальшої коректної передачі;

- спиратися на принцип розгляду способів перекладу на загальнонауковому та загально технічному лексичному матеріалі у перекладацькій діяльності.


Основи та термінологія у галузі електротехніки

Курс надає теоретичну базу у таких галузях електротехніки, як види енергії, електричні машини, електричні приводи, організація мереж та засоби видобування електроенергії – тобто галузевим знанням без яких фаховий переклад неможливий.

Наприкінці курсу студент повинен:

-          сформувати понятійний апарат з галузі;

-          мати уяву про технологічні процеси та види технологій;

-          вільно володіти українською та англійською  галузевою термінологією з урахуванням багатозначущості та узуальності термінів у контекстах;

-          виконувати письмові та усні переклади українською та англійською мовами у визначеній галузі.


Педагогічна майстерність викладача іноземних мов»

Мета дисципліни – надання умінь і знань, необхідних для опанування професійних завдань (компетенцій) бакалавра, пов’язаних зі специфікою викладання іноземних мов.

До дисципліни віднесено такі результати навчання: вільно оперувати спеціальною термінологією для розв’язання професійних завдань; володіти термінологічними, лексичними, синтаксичними та морфологічними нормами іноземних мов, що вивчаються, та уміти їх застосовувати у процесі різних видів перекладу


© 2006-2020 Інформація про сайт